Я всміхаюся тобою, я тобою плачу,
Я тобою сподіваюсь щиро на удачу
І співаю я тобою, і щодня молюся,
І в коханні я тобою палко зізнаюся…

Мово рідна українська, як мені без тебе?
Начебто душі без Бога… Птахові без неба…
Я щодня слова барвисті дзвінко промовляю,
Як без тебе, мово, жити, я не уявляю…

Дяку пращурам далеким нині я складаю,
Що найкращу в світі мову я у серці маю,
Що на мові українській плачу я й сміюся
І в коханні рідній мові щиро зізнаюся!

Ти єдина, як мама, як сонце, єдина,
Як квітуча й прекрасна моя Україна,
Ти, як небо блакитне, єдина у мене,
Наче Герб, наче Гімн, наче горде Знамено!

Моя мова, така мелодійна й чудова,
Діамантом виблискує кожне тут слово,
Я наснагу черпаю в тобі, як в джерельці…
Ти у мене в душі, ти у мене у серці!

Квітни, мово моя українська рідненька!
Всім любов і наснагу даруй, наче ненька!
Наче мальва, квітуй, щоби знову і знову
Проростало в серцях твоє трепетне слово!